Видалення файлів з git

Якщо ви помилково додали до репозитарію файл чи теку, то її можна видалити. (Це навіть можна зробити якщо ви це зробили не помилково).

Для цього можна використати команду

git filter-branch --force --index-filter "git rm --cached --ignore-unmatch **/name/*.*" --prune-empty HEAD
git push -u origin --force

Перша команда видалить усі файли у теці name, друга відправить ці зміни до центрального репозіторію та перезапише усе, що там є.

 

Docker containers with Vagrant – частина друга.

Щоб запустити якись додаток у контейнері, цей додаток спочатку треба створити. Створимо простий додаток, котрий буде мати підключення до бази даних MongoDB та дасть змогу щось до неї писати та читати записане. А у наступному записі ми створемо 2 контейнери – один з базою даних, інший з додатком.

Створюємо простий додаток з використанням Spring Boot.

1. Створюємо об’єкт, котрий будемо зберігати у базі даних

package ua.net.maxx.demo.docker;

import org.springframework.data.annotation.Id;

public class Item {

	@Id
	private String id;
	private String value;

	private Item() {

	}

	public String getValue() {
		return value;
	}

	public void setValue(String value) {
		this.value = value;
	}

	public String getId() {
		return id;
	}

	@Override
	public String toString() {
		return "Item [id=" + id + ", value=" + value + "]";
	}

}

2. Створюємо інтерфейс для бази даних

package ua.net.maxx.demo.docker;

import org.springframework.data.mongodb.repository.MongoRepository;

public interface ItemRepository extends MongoRepository<Item, String> {

	public Item findById(String id);

}

3. Створюємо контролер

package ua.net.maxx.demo.docker;

import org.springframework.beans.factory.annotation.Autowired;
import org.springframework.stereotype.Controller;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestBody;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMapping;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestMethod;
import org.springframework.web.bind.annotation.RequestParam;
import org.springframework.web.bind.annotation.ResponseBody;

@Controller
@RequestMapping("/demo")
public class WebController {

	@Autowired
	private ItemRepository repository;

	@RequestMapping(method = RequestMethod.GET)
	public @ResponseBody Item getItem(@RequestParam(value = "id", required = true) String id) {
		return repository.findById(id);
	}

	@RequestMapping(method = RequestMethod.POST)
	public @ResponseBody Item getUpdateItem(@RequestBody Item item) {
		return repository.save(item);
	}

}

4. Створюємо клас щоб виконати додаток

package ua.net.maxx.demo.docker;

import org.springframework.boot.SpringApplication;
import org.springframework.boot.autoconfigure.SpringBootApplication;

@SpringBootApplication
public class Starter {

	public static void main(String[] args) {
		SpringApplication.run(Starter.class, args);
	}
}

5. Створюємо фай конфігурації

spring:
  profiles.active: default
---
spring:
  profiles: default
  
  data:
    mongodb:
      host: db-host
      database: demo-database

6. Створюємо конфігурація для maven

<project xmlns="http://maven.apache.org/POM/4.0.0" xmlns:xsi="http://www.w3.org/2001/XMLSchema-instance"
	xsi:schemaLocation="http://maven.apache.org/POM/4.0.0 http://maven.apache.org/xsd/maven-4.0.0.xsd">
	<modelVersion>4.0.0</modelVersion>
	<groupId>ua.net.maxx.demo.docker</groupId>
	<artifactId>docker-demo</artifactId>
	<version>0.0.1-SNAPSHOT</version>
	<name>Docker demo project</name>

	<properties>
		<java.version>1.8</java.version>
		<spring.boot.version>1.4.0.RELEASE</spring.boot.version>
	</properties>

	<dependencyManagement>
		<dependencies>
			<dependency>
				<!-- Import dependency management from Spring Boot -->
				<groupId>org.springframework.boot</groupId>
				<artifactId>spring-boot-dependencies</artifactId>
				<version>${spring.boot.version}</version>
				<type>pom</type>
				<scope>import</scope>
			</dependency>
		</dependencies>
	</dependencyManagement>

	<dependencies>
		<dependency>
			<groupId>org.springframework.boot</groupId>
			<artifactId>spring-boot-starter-web</artifactId>
		</dependency>
		<dependency>
			<groupId>org.springframework.boot</groupId>
			<artifactId>spring-boot-starter-actuator</artifactId>
		</dependency>
		<dependency>
			<groupId>org.springframework.data</groupId>
			<artifactId>spring-data-mongodb</artifactId>
		</dependency>
	</dependencies>

	<build>
		<plugins>
			<plugin>
				<groupId>org.springframework.boot</groupId>
				<artifactId>spring-boot-maven-plugin</artifactId>
			</plugin>
		</plugins>
	</build>

</project>

Тепер це можна запустити додаток за допомогою команди

clean package spring-boot:run

Тепер можна відкрити браузер та перейти за посиланням http://localhost:8080/demo/ та побачити таку відповідь:

demo-page-1

Незважаючи на помилку, усе працює нормально. У цьому додатку немає функції, яка обробляє такий запит.

7. Наступним кроком додаємо до цього проекту документацію, яка буде сгенерована автоматично за допомогою бібліотеки Swagger

додаємо наступні рядки до файлу pom.xml

		<dependency>
			<groupId>io.springfox</groupId>
			<artifactId>springfox-swagger2</artifactId>
			<version>${swagger.version}</version>
		</dependency>
		<dependency>
			<groupId>io.springfox</groupId>
			<artifactId>springfox-swagger-ui</artifactId>
			<version>${swagger.version}</version>
		</dependency>

Та додаємо файл конфігурації Swagger

package ua.net.maxx.demo.docker;

import org.springframework.context.annotation.Bean;
import org.springframework.context.annotation.Configuration;

import springfox.documentation.builders.PathSelectors;
import springfox.documentation.builders.RequestHandlerSelectors;
import springfox.documentation.service.ApiInfo;
import springfox.documentation.spi.DocumentationType;
import springfox.documentation.spring.web.plugins.Docket;
import springfox.documentation.swagger2.annotations.EnableSwagger2;

@Configuration
@EnableSwagger2
public class SwaggerConfig {
	@Bean
	public Docket api() {
		return new Docket(DocumentationType.SWAGGER_2).select()
				.apis(RequestHandlerSelectors.basePackage("ua.net.maxx.demo.docker")).paths(PathSelectors.any()).build()
				.apiInfo(apiInfo());
	}

	private ApiInfo apiInfo() {
		ApiInfo apiInfo = new ApiInfo("Demo service REST API", "API for demo", "1.0", "Terms of service",
				"myeaddress@company.com", "License of API", "API license URL");
		return apiInfo;
	}

}

8. Тепер можна запустити додаток за допомогою тієї самої команди

clean package spring-boot:run

та перейти за посиланням http://localhost:8080/swagger-ui.html та навіть за допомогою Swagger спробувати відправити запит до додатка. У відповідь через деякий час ми отримаємо помилку. Це нормально, бо бази даних в нас досі немає.

demo-page-29. Наступним кроком підготуємо наш додаток для запуску у контейнері. Для цього додаємо у конфігурацію pom.xml плагіни, котри зберуть усі бублиотеки у теку /lib та створять jar файл, котрий можна запускати.

<plugin>
				<groupId>org.apache.maven.plugins</groupId>
				<artifactId>maven-jar-plugin</artifactId>
				<configuration>
					<archive>
						<manifest>
							<addClasspath>true</addClasspath>
							<classpathPrefix>lib/</classpathPrefix>
							<mainClass>ua.net.maxx.demo.docker.Starter</mainClass>
						</manifest>
					</archive>
				</configuration>
				<version>3.0.2</version>
			</plugin>
			<plugin>
				<artifactId>maven-dependency-plugin</artifactId>
				<executions>
					<execution>
						<phase>install</phase>
						<goals>
							<goal>copy-dependencies</goal>
						</goals>
						<configuration>
							<outputDirectory>${project.build.directory}/lib</outputDirectory>
						</configuration>
					</execution>
				</executions>
				<version>2.10</version>
			</plugin>

10. Виконуємо команду

clean package install

після цього у теці /target можна буде побачити файл docker-demo-0.0.1-SNAPSHOT.jar та теку /lib з усіма бібліотеками, які необхідні цьому додатку.

 У наступній частині ми створимо контейнер до docker та запустимо додаток у образі, котрий було зроблено у частині першій.

Docker containers with Vagrant – частина перша.

Vagrant це додаток, який дозволяє автоматизувати створення якогось, заздалегідь сконфігурованного середовища.

vagrant-image-1Наприклад за допомогою команди

vagrant up

Vagrant знайде образ операційної системи, зробить нову віртуальну машину, встановить в неї Docker та запустить 2 Docker контейнера. Система для тестування готова

У ціїй статті буде розказано як створити контейнер Vagrant, як зробити простий додаток на Java та помістити його у docker контейнер та як запустити віртуальну машину та 2 докер контейнера у неї за допомогою однії єдиної команди.

 Вимоги

  • OS Windows 10 PRO з ввімкненим Hyper-V. (Можна використати також virtualbox чи Ubuntu з virtualbox, навіть айХрень можна, алл усі приклади наведені саме для Windows 10 + Hyper-V).
  • Java 8 + Maven
  • Vagrant (https://www.vagrantup.com/ на момент строрення цього запису актуальним був 1.8.5)
  • Остання версія Ubuntu у вигляді iso образу
  • трохи інтернету
  • Базові знання у створенні віртуальних машин за допомогою Hyper-V manager, робота з ними у Virtual Machine Connection tool
  • Базові знання у роботі з bash, sh чи іншою командною оболонкою
  • Базові знання програмування на Java

Створення контейнера до Vagrant

Vagrant контейнер  це образ операційної системи у якої буде запускатись docker та усі докер контейнери. Основні ідеї для створення контейнера було узято тут

1. Створюємо нову віртуальну машину та встановлюємо Ubuntu

  • Type: generation 1
  • RAM: 1024 Mb
  • HDD: 30-50 Gb
  • user: vagrant
  • password: vagrant

2. Відкриваємо консоль встановленої системи за допомогою Virtual Machine Connection tool

3. Встановлюємо пароль користувача root as vagrant:

sudo passwd root

4. Дозволяємо користувачу vagrant використовівати sudo без пароля:

sudo visudo -f /etc/sudoers.d/vagrant

додаємо рядки –

# add vagrant user
vagrant ALL=(ALL) NOPASSWD:ALL

5. Тестуємо чи може користувач vagrant використовувати sudo без паролю:

sudo pwd

система  не повинна спитати пароль при виконанні цієї команди.

6. Оновлюємо операційну систему

sudo apt-get update -y
sudo apt-get upgrade -y
sudo shutdown -r now

7. Встановлюємо ключ Vagrant

mkdir -p /home/vagrant/.ssh
chmod 0700 /home/vagrant/.ssh
wget --no-check-certificate \
    https://raw.github.com/mitchellh/vagrant/master/keys/vagrant.pub \
    -O /home/vagrant/.ssh/authorized_keys
chmod 0600 /home/vagrant/.ssh/authorized_keys
chown -R vagrant /home/vagrant/.ssh

8. Встановлюємо ssh сервер, якщо це не було зроблено під час встановлення ОС

sudo apt-get install -y openssh-server

9. Редагуємо файл конфігураціі ssh

sudo nano /etc/ssh/sshd_config

Додаємо чи знаходимо та знимаємо коментарій з рядку:

AuthorizedKeysFile %h/.ssh/authorized_keys

10. Перезавантажуємо ssh сервер

sudo service ssh restart

11. Встановлюємо hyper-v integration services. Деталі можна знайти за посиланням

apt-get update apt-get install --install-recommends linux-virtual-lts-xenial 
apt-get install --install-recommends linux-tools-virtual-lts-xenial linux-cloud-tools-virtual-lts-xenial

Після цього перезапускаємо віртуальну машину.

У Hyper-V management console ви повинні побачити ip адресу, яка була надана цієї віртуальній машині. Якщо це не так, то  можливо щось змінилося та треба шукати як виправити проблему. Поки ця проблема не вирішена продовжувати не можна, бо Vagrant не буде знати куди підключатися.

12. Редагуємо файл /root/.profile

sudo nano /root/.profile

Змінюємо рядок mesg n || true на tt y-s && mesg n || true

Зміна рядка актуальнф на момент написання цієї статті, можливо у подальшому це буде виправлено у Ubuntu чи у Vagrant. Навіть якщо виправлять, нічого поганого від цього не станеться.

13. Вимикаємо віртуальну машину

14. Експортуємо віртуальну машину до будь-якої теки.  У цієї теці буде створена наступна структура:

PS E:\HashiCorp\boxes\image-source\image> ls
Directory: E:\HashiCorp\boxes\image-source\image
Mode                LastWriteTime         Length Name 
----                -------------         ------ ----
d-----       05.09.2016     20:12                SnapShots
d-----       05.09.2016     20:12                Virtual Hard Disks 
d-----       05.09.2016     20:15                Virtual Machines

Теку SnapShots одразу видаляємо.

15. Готуємо вміст контейнера до Vagrant

Windows 10 має формат файлу віртуальної машини, котрий не підтримується Vagrant на час написання запису, тому такий файл треба зробити для Vagrant

У будь-яку теку кладемо файл generate_vm_xml_config.ps1 та запускаємо у powershell консолі

.\generate_vm_xml_config.ps1 -VMName "vagrant-dev-source" -OutputFile e:\box.xml

vagrant-dev-source – ім’я віртуальної машини у hyper-v

e:\box.xml – файл конфігурації віртуальної машини, його треба буде покласти до теці Virtual Machines

Також у теку в котрій знаходиться папка Virtual Machines покладемо файл metadata.json з наступним вмістом:

{
 "provider": "hyperv"
}

16. Створюємо Vagrant контейнер Запускаємо Ubuntu shell (чи будь-який shell котрий підтримує команду tar) у теці з віртуальногю машиной (у прикладу це тека E:\HashiCorp\boxes\image-source\image) та виконуємо команду:

tar cvzf ../vagrant-hyper-v.box ./*

Буде створено файл vagrant-hyper-v.box який й є контейнер для Vagrant.

17. Тестуємо контейнер

vagrant box add ubuntu64 vagrant-hyper-v.box 
vagrant init ubuntu64
vagrant up
vagrant ssh

При виконанні цих команд у Hyper-V manager ви повинні побачити нову віртуальну машину. З останньою командою ви повинні потрапити на цю віртуальну машину. Якщо це так – усе працює.

Ви можете залишити цей образ локально чи навіть викласти до публічного доступу. Для цього треба буде завести обліковий запис тут

Проблема с инсталяцией Android SDK

При попытке установить Android SDK, инсталятор в упор не видаи JDK. Вообще. Решение оказалось очень простым – на странице, где сообщается о том, что JDK отсутствует, надо нажать back, ну а потом снова next. И тут чудесным образом JDK виден….

Как я ставил OS X 10.6.6 Snow Leopard.

Захотелось мне написать программку для  iPhone. Для начала был куплен iPod touch 4, который  в общем-то является iPhone за исключением отсутствия в нем GPS и GSM модуля.  Учитывая что в нем есть Wi-Fi работать с сетью можно, а какой там протокол ниже IP это уже дело третье, так низко опускаться я в модели OSI я пока не собираюсь. 

Read More